Подолання геополітичних викликів через екологічну інтеграцію: участь команди eu_nitra_ukr 

у 18-му конгресі української асоціації європейських студій 

16-17 жовтня 2026 року у Львові на базі Львівського національного університету імені Івана Франка відбувся 18-й конгрес Української Асоціації Європейських Студій (УАЄС) на тему «Геополітичні виклики вступу України до Європейського Союзу». Захід зібрав провідних науковців, експертів та громадських діячів для обговорення поточного стану переговорів, альтернативних сценаріїв євроінтеграції та секторальних реформ.

Важливим етапом конгресу стала сесія «Розширення ЄС та громадянська активність», під час якої координаторка проєкту EU_NITRA_UKR, доцентка Лариса Войтенко представила доповідь на тему «35 років Директиви ЄС про нітрати: критичний огляд та дорожня карта її впровадження для України».

Презентація викликала жваве зацікавлення аудиторії та отримала високу оцінку. Зокрема, модераторка сесії, Оксана Краєвська, висловила особисту подяку доповідачці, наголосивши, що ця доповідь стосувалася надзвичайно реальних, матеріальних проблем євроасоціації України, виходячи за межі суто теоретичних дискусій.

У своєму виступі Лариса Войтенко наголосила, що в 2026 році виповнюється 35-та річниця Директиви ЄС про нітрати. Для України впровадження цих норм є не просто формальною вимогою, а критичною умовою доступу національного агросектору до європейського ринку. Доповідачка представила аналіз метаданих, який засвідчив, що в країнах ЄС жорстке регулювання стабілізувало рівень нітратів, але проблема залишається гострою в регіонах інтенсивного тваринництва. Головний урок для України: «паперова» імплементація не працює, бо потрібні дієві механізми моніторингу та контролю.

Особливу увагу було приділено польському досвіду імплементації Директиви. Команда проєкту навела приклад, коли через саботаж екологічних вимог заради агролобі, Польща спочатку оголосила вразливими лише 2-5% територій, що призвело до провалу в Суді ЄС у 2014 році та загрози мільйонних штрафів. Згодом країна була змушена провести «шокову реформу», оголосивши 100% своєї території вразливою зоною. Для України цей сценарій є серйозним попередженням: політичне перенесення термінів або фіктивне звуження зон NVZ (вразливих до нітратів зон) заблокує рух нашої держави до членства в ЄС.

Окремо було висвітлено проблеми, з якими стикається Україна на шляху до євростандартів. Законопроєкт №11486 (про захист вод від забруднення нітратами) наразі застряг у Верховній Раді. Крім того, існуюча методика Міндовкілля (2021) містить математичні помилки та використовує статистичне згладжування, яке занижує реальну загрозу пікових викидів. Відсутність реального моніторингу підземних вод, закриті реєстри та «моніторингова сліпота» створюють небезпечну ілюзію відсутності проблеми.

У межах доповіді було презентовано не лише проблеми, а й практичні шляхи їх вирішення, зокрема фінансові. Зокрема, наголошено на необхідності створення державних програм компенсації для аграріїв, адже вартість екологічної модернізації ферми на 50 голів ВРХ (будівництво лагун, придбання техніки для внесення гною) сягає від 15 000 до 35 000 євро. Аби уникнути польського сценарію протестів, українське законодавство має запропонувати чіткий механізм співфінансування: 20-30% – власні кошти фермера, 25-50%  – держкомпенсація (через ДАР), до 50%  міжнародні гранти.

Окремим блоком стало питання освіти та подолання «кадрового голоду». В університетах України нині майже відсутні програми підготовки спеціалістів із Нітратної директиви. Саме тому проєкт EU_NITRA_UKR (101238988), який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу (Erasmus+ Jean Monnet Module), є нашою прямою відповіддю на ці виклики. Мета проєкту — через навчання студентів, школярів та громад надати їм компетенції для використання європейського досвіду у створенні циркулярної економіки та післявоєнній відбудові України.

Участь у 18-му конгресі УАЄС стала важливою платформою для поширення результатів нашого проєкту та налагодження діалогу між науковою спільнотою, політиками та громадськістю. Реальні цифри, матеріальні проблеми фермерів та нагальна потреба у зміні підходів до моніторингу довкілля – це те, що сьогодні визначає успіх євроінтеграції України. І команда EU_NITRA_UKR продовжуватиме працювати над тим, щоб цей шлях був свідомим, безпечним та екологічно відповідальним.