EU_NITRA_UKR: інтерактивна лабораторія екологічної безпеки та європейських стандартів  

07 квітня 2026 року координатори проекту EU_NITRA_UKR Лариса ВОЙТЕНКО, Надія ПРОКОПЧУК, представник адміністративної групи В’ячеслав ЧОБОТАР  провели вебінар для школярів середньої школи та демонстраційний експеримент - аналіз реальних зразків води у вимірювальній науковій лабораторії кафедри; вікторину для дітей з призами та сертифікатами.

В заході прийняли участь випускники шкіл:

               Кагарлицький ліцей №3 – 15 учнів.

               Кагарлицький ліцей №4 – 5 учнів.

               Маслівський коледж – 4 студенти.

               Ліцей №13 м. Києва – 15 учнів.

               Ліцей №179 м. Києва – 15 учнів.

               Ліцей №113 м. Києва – 5 учнів.

               Жашківський ліцей №4 – 4 учні.

Майстер-клас розпочався із лекційної частини, яка включала інтерактивні елементи. Учням розповіли про основні, базові хімічні поняття стосовно високої рухливості нітратів у довкіллі, пов’язаної із їхньою хімічною природою. В експериментальній частині заняння буде продемонстровано екстремально високу розчинність типового хімічного добрива - аміачної селітри, яке супроводжується поглинанням енергії із довкілля, при чому розчин замерзає. Учні переконалися в реальності такого ендотермічного процесу. Показано, що саме азот є лімітуючим елементом, який визначає урожайність сільськогосподарських культур.  Одночасно його похідні є найбільш розповсюдженими забруднювачами довкілля, у вигляді амонійної, нітритної та нітратної форм.

Наступний розділ - презентація мети та завдань проекту, пов’язану із інтеграцію України у європейський правовий простір у області захисту довкілля. Особливо наголошено, що  необхідність виконання положень Нітратної Директиви ЄС стосується кожного українця, бо вона є системним елементом забезпечення здоров’я людей та розбудови «циркулярної» (безвідходної) економіки, яка буде основою післявоєнного відродження України.

Лектор Лариса ВОЙТЕНКО розповіла про власний випадок із дитинства про гостре отруєння нітратами, ознаки якого називають «синдромом blue baby”, внаслідок споживання ранньої полуниці. Причиною, вочевидь, було посилене живлення рослини органічними чи мінеральними азотними добривами для прискорення дозрівання ягід. Такі прийоми недобросовісних виробників нерідко зустрічаються і зараз, особливо стосовно ранніх овочів, ягід та фруктів.

Школярі переконалися, що Нітратна директива ЄС - це не просто формальний бюрократичний документ, а справжній «кодекс супергероя» для природи. Ось кілька фактів, які допоможуть зрозуміти її крутість:

«Тайм-менеджмент» для добрив: Директива забороняє фермерам вносити добрива взимку або під час дощів. Чому? Бо рослини в цей час «сплять», і весь азот просто змивається в найближчу річку, замість того щоб годувати врожай.

Зони особливої уваги: В Європі існують так звані «Вразливі зони» (NVZ). Це території, де вода під загрозою. Якщо ти живеш у такій зоні, правила гри для аграріїв стають ще суворішими — це як VIP-захист для екології.

Директива - це про «здорову рибу»: Надлишок нітратів викликає «цвітіння» води (евтрофікацію). Водорості розростаються, забирають весь кисень, і рибам стає нічим дихати. Директива буквально рятує річкових мешканців від задухи.

Гроші за чистоту: Впровадження цих правил допомагає економити мільярди євро. Чому? Бо очистити воду від нітратів на станціях фільтрації набагато дорожче, ніж просто не забруднювати її спочатку.

Індикатор здоров'я майбутнього: Вона захищає найменших. Як уже згадувалося про «синдром синьої дитини», директива гарантує, що вода з-під крана буде безпечною навіть для немовлят, чий організм дуже чутливий до хімії.

Важливо пам’ятати: Нітратна директива - це про те, як бути розумним господарем на своїй землі, щоб і врожаї були високими, і вода в колодязі залишалася питною.

Практична частина: Хімія - це цікаво та корисно

Демонстрація № 1: Миттєвий холод. Застосування ендотермічного ефекту розчинення аміачної селітри (нітрату амонію) у воді як основа роботи автономних пакетів миттєвого охолодження (гіпотермічних пакетів).

При контакті солі з водою відбувається розрив кристалічних ґраток, що потребує значної енергії. Ця енергія поглинається з навколишнього середовища, через що температура розчину стрімко падає (іноді до -5°C...0°C) буквально за лічені секунди.

Як ці явища використовують у медицині (цивільне застосування)

У медичній практиці такі пакети використовують як засіб «першої допомоги» для термінового звуження судин та зупинки запальних процесів:

-      Травматологія: При розтягненнях, ударах та переломах для зменшення набряку та полегшення болю.

-      Стоматологія: Після видалення зубів або операцій на щелепі для запобігання утворенню гематом.

-      Гіпертермія: Для швидкого охолодження тіла при теплових ударах або критично високій температурі.

-   Транспортування: Тимчасова підтримка температурного режиму для певних ліків або аналізів, якщо немає портативного холодильника.

У тактичній медицині та в зоні бойових дій цей ефект стає життєво важливим через відсутність електроенергії та льоду:

-    Зупинка внутрішніх кровотеч: При закритих травмах живота або грудної клітки прихолоджування допомагає сповільнити крововтрату до моменту госпіталізації.

-    Допомога при опіках: Швидке охолодження ураженої ділянки (через стерильну пов'язку) зменшує глибину термічного пошкодження тканин.

-     Боротьба з шоком: Охолодження голови та великих магістральних судин при перегріванні бійця в повному спорядженні влітку.

-      Зберігання спецзасобів: Охолодження ампул з препаратами, які втрачають властивості при температурі вище +25°C.

Як це влаштовано технічно?

-      Типовий пакет складається з двох частин:

-      Зовнішній міцний пакет, у якому знаходиться суха аміачна селітра.

-      Внутрішній тонкий пакет (або капсула) з дистильованою водою.

-   Механізм активації: Потрібно сильно стиснути або вдарити по пакету, щоб розірвати внутрішню оболонку з водою. Вода змішується з сіллю, починається ендотермічна реакція, і пакет миттєво стає крижаним.

Заходи безпеки

-    Не розривати: Вміст пакету (аміачна селітра) є токсичним при потраплянні всередину і може подразнювати шкіру.

-   Захист від обмороження: Не рекомендується прикладати активований пакет безпосередньо до голої шкіри на тривалий час — краще через шар тканини, щоб не викликати кріоопік.

       Демонстрація № 2: Еко-детектив. Кожен учасник мав змогу власноруч протестувати зразки води (з колодязів, водогонів та навіть мінеральну воду), використовуючи сучасні експрес-тести та портативні фотометри.

Що саме робили школярі:

Кольорові реакції: Спостерігали, як прозора вода змінює колір залежно від рівня забруднення. Це викликало справжній ажіотаж, адже «невидима загроза» ставала видимою за лічені секунди.

Порівняльний аналіз: Учні порівнювали вміст нітратів у ранніх овочах та воді, роблячи висновки про те, де концентрація є найбільш критичною.

Обговорення результатів: Разом із координаторами діти вчилися інтерпретувати цифри: що є нормою, а що - сигналом до того, що таку воду пити не можна.

Демонстрація № 3. Кольорові вогні. На завершення подорожі до країни хімічних дивин ми показали, як можна одержати «барвисте полум'я». У порцелянові випарювальні чашки помістили етанол, підпалили його та додали солі — хлориди міді, стронцію, калію та натрію.

Учні побачили, що звичайна рідина перетворилася на справжню веселку вогню: від яскраво-червоного (стронцій) до насичено-зеленого (мідь) та фіолетового (калій).  Цей видовищний експеримент став ілюстрацією того, що кожна сіль має свої унікальні властивості, які можна побачити навіть неозброєним оком при високих температурах.

       Попередні експерименти показали, що нітрати та амонійні солі -  «невидимі» речовини у воді для ока людини. А дослід із кольоровим полум'ям наочно продемонстрував школярам, що іони металів та солі - це потужні хімічні агенти, які мають колосальну енергію та власні «маркери».

     Якщо на початку майстер-класу ми вивчали нітрати як загрозу або добриво, то у фіналі показали хімію як мистецтво. Це допомогло учням зрозуміти: знання хімічного складу речовин (будь то вода в колодязі чи склад піротехніки) дає людині контроль над навколишнім світом.

      Естетика науки: Яскравий фінал закріпив позитивне враження від агробіологічного факультету, довівши, що робота з добривами та екологічний моніторинг - це сучасна, цікава та дуже видовищна сфера.

День відкритих дверей агробіологічного факультету став не просто профорієнтаційним заходом, а майданчиком для формування екологічної свідомості майбутнього покоління.

Поєднання лекцій про європейські стандарти (Нітратну директиву ЄС) із живими хімічними дослідами дозволило учням побачити науку в дії. Головний результат заходу - розуміння того, що екологічна безпека України починається з кожного господарства та кожної перевіреної склянки води. Інтеграція в європейський правовий простір - це не лише політика, а передусім здоров’я нації та розвиток безвідходної економіки.

ВІДГУКИ УЧАСНИКІВ ЗАХОДУ

Олексій, учень Кагарлицького ліцею №3:

«Ніколи не думав, що звичайна селітра може так швидко заморозити воду! Тепер я точно знаю, як працюють спортивні пакети для охолодження. А ще вразила історія про «синдром синьої дитини» - буду тепер обережніше ставитися до ранніх овочів».

Марія, учениця Ліцею №179 м. Києва:

«Мені найбільше сподобалося бути «еко-детективом». Ми самі тестували воду, і це було схоже на справжнє розслідування. Хімія виявилася набагато цікавішою, ніж у підручниках.

Представник Маслівського коледжу:

Такі заходи допомагають студентам і школярам зрозуміти реальний зв'язок між агротехнологіями та охороною довкілля. Дякуємо за професійність та яскраві демонстрації!