Презентація проекту Жана Моне на засіданні вченої ради агрономічного факультету

Координатор проекту Лариса ВОЙТЕНКО виступила на засіданні вченої ради агробіологічного факультету з доповіддю «Нітратна Директива ЄС: запобігання забрудненню нітратами для здоров’я навколишнього середовища». Цей виступ став важливим етапом реалізації проєкту Jean Monnet Module EU_NITRA_UKR (2025-2028), що виконується на кафедрі аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води. Тема безпосередньо пов’язана з євроінтеграційними зобов’язаннями України, Угодою про асоціацію та Зеленим курсом ЄС, а також із реальними викликами для агросектору.

Презентація проекту включала аналіз змісту та результатів виконання Директиви 91/676/ЄЕС, дані ГО «Екодія» за 2024-2025 роки щодо рівня нітратного забруднення підземних вод України, приклади порушень (зокрема, кейс річки Кізка Київської області) та європейські практики. Презентація містила 24 слайди з мапами, графіками змін забруднення в Європі (1992-2019) та огляд інноваційних рішень.

Доповідь розпочалася з ключового тезису: повноцінне впровадження Нітратної Директиви - обов’язкова умова безбар’єрного доступу українського агроекспорту до ринку ЄС у рамках Зеленого курсу. Директива спрямована на запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод нітратами сільськогосподарського походження. Для агрономів це означає конкретні обмеження:

-   Ліміт азоту з органічних добрив (гній, послід, компости) - максимум 170 кг N/га/рік (перевищення ліміту можливе лише за умови переробки органіки);

-   Закриті періоди внесення (осінь-зима);

-   Обов’язкові ємності для зберігання гною (4-6 місяців запасу);

-   Баланс азоту (внесення не перевищує винос культурою з урахуванням ґрунтових запасів);

-   Буферні зони вздовж водойм (не менше 10 м), заборона внесення на схилах, на мерзлий/затоплений ґрунт;

-   Використання покривних культур для зменшення вимивання.

Окремої уваги заслуговує проблема визначання зон, вразливих до нітратного забруднення, де всі заходи, передбачені Директивою, є  обов’язковими, та на кодексі добрих сільськогосподарських практик. В Україні ці принципи вже частково відображено в добровільних кодексах, але обов’язкові програми та національні правила перебувають у процесі імплементації.

Український контекст виявився тривожним: значна частина підземних вод у сільських регіонах забруднена нітратами у кількостях, які перевищують гранично допустимий рівень 50 мг/л. Найбільш забруднені станом на 2024 рік водні горизонти Миколаївської області, за даними ГО Екодія.

Споживання питної води, забрудненої нітратами, несе пряму загрозу здоров’ю та навіть життю людей. Нітрати викликають метгемоглобінемію («синдром синього немовляти»), підвищують ризик онкозахворювань травного тракту. Особливу небезпеку  вони становлять для немовлят, вагітних жінок та літніх людей. На жаль, кип’ятіння не видаляє нітрати із води, а лише концентрує їх. Джерела забруднення нітратами численні, включають мінеральні та органічні добрива, вигрібні ями, звалища. На відміну від європейських реалій, в Україні значна частка забруднення не обліковується, знаходячись у «сірій зоні». Вона є  результатом неконтрольованого використання органічних субстратів в приватному секторі. Це тисячі дрібних господарств, де гній вивозиться на городи без дотримання норм і термінів внесення.

 Серед бар’єрів імплементації - недостатня система моніторингу малих річок і криниць, відсутність повноцінного визначення зон, вразливих до нітратного забруднення (NVZs), слабкий контроль за великими підприємствами (де штрафи часто сприймаються як операційні витрати) та «сіра зона» приватних домогосподарств.

 Кейс річки Кізка став яскравою ілюстрацією: багаторічні скиди органіки від птахофабрики призводять до замору риби та евтрофікації, попри мільйонні штрафи. Це свідчить про потребу в ефективній системі ідентифікації джерел і рівній відповідальності для всіх суб’єктів.

 Завершила доповідь оглядом проєкту активностей в межах проекту EU_NITRA_UKR. Мета - підготувати студентів, школярів, громади та агрономів до європейських стандартів через:

-   Навчальні курси для студентів;

-   Вебінари для школярів з лабораторними демонстраціями аналізу води;

-   Виїзди в громади Київщини з безкоштовним тестуванням криничної води;

-   Просвіту через соціальні мережі та сайти проекту.

Для агрономів майбутнє - у технологіях адаптації: RENURE (перероблений гній, який з 2026 року в ЄС можна вносити понад ліміт за умови відповідності критеріям), інгібітори нітрифікації (зниження втрат азоту до 40 %), точне землеробство за NDVI, проміжні культури CIPAN. Ті, хто освоїть ці підходи, не лише виконають норми, а й зекономлять ресурси та підвищать прибутковість.

Аудиторія активно дискутувала: питання стосувалися термінів імплементації, відповідальності малих і великих виробників, ролі кафедри в моніторингу та інтеграції теми в навчальні програми. Колеги підтримали ідею розширення співпраці з громадами та лабораторними практиками.

 Цей виступ став важливим кроком у встановленні координації та закликом до активного співробітництва колег із профільних кафедр. Всі погодилися із основним посилом про те, що Нітратна Директива - не бюрократичне навантаження, а можливість для українського агросектору стати конкурентоспроможним, екологічно стійким і орієнтованим на якість. Реальне зменшення забруднення можливе лише за умови ефективного моніторингу, чіткого зонування NVZ та однакової відповідальності. Проєкт EU_NITRA_UKR - наш внесок у підготовку фахівців, свідомих громад і відповідального бізнесу, готових до реальної євроінтеграції.

 Після доповіді було проведено експериментальний кейс. Ми продемонстрували вимірювання вмісту нітратів у воді, овочах та фруктах з використанням експрес-тестера нітратоміра HORIBA LAQUAtwin NO3-11.

Членів вченої ради дещо здивували результати тестування. Приємно - що питна вода із бювету біля 10 корпусу НУБіП України за вмістом нітратів ідеальна - вміст складає 4 мг/л при гранично допустимій концентрації (ГДК) не більше 50. Але з овочами і фруктами не все так добре. Встановлено, що за вимогами Державних санітарних правил і норм  «Максимально допустимі рівні окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах» від 13 травня 2013 року № 368, виявили, що вміст нітратів у яблуку перевищує норму - 78 мг/кг, а ГДК - не більше 60; у огірку, вирощеному в закритому грунті, - 110 мг/кг, що значно нижче ГДК - не більше 300; а от у томатах перевищення найбільше - 410 мг/кг при нормі не більше  150.

Лабораторний кейс: тестування на вміст нітратів

Презентація та результати проведеного експерименту ще раз підтверджують нагальність впровадження Нітратної директиви ЄС в Україні. Виявлені перевищення вмісту нітратів у споживчих продуктах доводять, що без системного моніторингу, зонування вразливих територій (NVZ) та впровадження «зелених» технологій, таких як RENURE, забезпечення харчової безпеки та здоров'я довкілля залишається серйозним викликом. Проєкт EU_NITRA_UKR продовжує свою роботу над подоланням розриву між європейськими регуляторними стандартами та місцевими сільськогосподарськими практиками через освітню діяльність.