ЧИСТА ВОДА БЕЗ НІТРАТІВ: ЯК УКРАЇНА ТА ЄС СПІЛЬНО ШУКАЮТЬ РІШЕННЯ - ЗВІТ З КРУГЛОГО СТОЛУ ПРОЄКТУ EU_NITRA_UKR 

9 червня 2026 року у Національному університеті біоресурсів і природокористування України (НУБіП) відбувся міжнародний круглий стіл на тему: «Аналіз впровадження Нітратної директиви ЄС (1991-2026): досягнення, недоліки та виклики для України».

Захід реалізовано в межах проєкту ЄС Еразмус+ «Запобігання забрудненню нітратами для здоров'я довкілля: європейський досвід впровадження директиви про нітрати для української циркулярної економіки» (EU_NITRA_UKR, № 101238988).

Актуальність: чому проблема нітратів потребує негайної уваги

Забруднення ґрунтових і поверхневих вод нітратами є однією з найгостріших екологічних проблем сучасної Європи. Нітратна директива ЄС (91/676/ЄЕС), ухвалена ще в 1991 році, стала першим комплексним законодавчим актом, спрямованим на контроль сільськогосподарського впливу на водні ресурси. ЄС має тридцятип’ятирічний досвід її впровадження, тоді як Україна наразі перебуває на початковому етапі гармонізації власного законодавства з цими європейськими стандартами.

Особливої гостроти питання набуває у зв’язку з необхідністю захисту здоров’я населення, особливо в сільських громадах, де підземні води залишаються основним джерелом питного водопостачання. Перевищення допустимих концентрацій нітратів у колодязній воді становить пряму загрозу для дітей та вагітних жінок, а також підриває продовольчу безпеку через накопичення нітратів у сільськогосподарській продукції. Саме тому круглий стіл, організований НУБіП, зібрав широке коло фахівців для пошуку спільних шляхів вирішення цієї проблеми на засадах європейської співпраці.

Широке представництво: інституційний інтерес та підтримка

Захід об'єднав 70 учасників, з яких 5 представляли іноземні наукові та громадські інституції, а 65 - українські інституції різного профілю. Загалом на круглому столі було представлено понад 25 установ, що свідчить про високий рівень міжсекторальної взаємодії та суспільного запиту на вирішення проблеми нітратного забруднення.

До складу учасників увійшли:

       Державні органи: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Львівська обласна державна адміністрація, представництво Національного офісу Еразмус+ в Україні.

       Громадські організації: Центр екологічних ініціатив «Екодія».

       Заклади вищої освіти та наукові установи: НУБіП України, Білоцерківський національний аграрний університет, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій, Інститут захисту рослин НААН, Інститут тваринництва НААН, ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського», Національний природний парк «Північне Поділля» та інші.

       Міжнародні партнери: Норвезький інститут досліджень води (NIVA), Університет у Баффало (США), Університет Діджле (Туреччина), французька компанія APRONA, Копенгагенський університет (Данія), Університет прикладних наук Вайенштефан-Тріздорф (Німеччина).

Такий склад засвідчує, що проблематика якості води визнана пріоритетною на всіх рівнях — від місцевих громад до міжнародних експертних кіл, а співпраця між Україною та ЄС у цій сфері набуває системного характеру.

Спікерський склад: міждисциплінарність та експертність

Програма круглого столу була структурована за п'ятьма ключовими блоками, що відображають багатовимірність проблеми: правовий, моніторинговий, агрономічний, соціально-освітній та економічний. Серед спікерів - провідні науковці, практики та представники органів влади:

       Вітальне слово - Олександр Лабенко, проректор НУБіП України з науково-педагогічної та міжнародної діяльності, який наголосив на стратегічному значенні проєкту для післявоєнної відбудови України на засадах сталого розвитку.

       Правовий аспект - Юлія Мірошниченко (Секретаріат Уповноваженого з прав людини) висвітлила питання парламентського контролю за дотриманням права на безпечну питну воду.

       Міжнародний досвід моніторингу - д-р Сіндре Лангаас (NIVA, Норвегія) представив напрацювання в галузі моніторингу водних ресурсів, а Батист Рей (APRONA, Франція) поділився досвідом тристороннього моніторингу водоносного горизонту Верхнього Рейну.

       Агрономічні практики - Надія Бордюжа та Олена Літвінова (НУБіП України) окреслили сучасні підходи до використання добрив та поводження з органічними відходами з урахуванням вимог Нітратної директиви.

       Глобальний контекст - проф. Йоганнес Нітше (США) та проф. Онер Четін (Туреччина) поділилися досвідом своїх країн у подоланні нітратного забруднення.

       Соціальний та освітній виміри - Олександр Сошенський (начальник відділу міжнародних проєктів НУБіП) та Лариса Войтенко (координаторка проєкту) акцентували на важливості підготовки «агентів змін» серед студентської та шкільної молоді для формування екологічної культури в громадах.

Такий багатогранний підхід забезпечив комплексне висвітлення теми, об'єднавши теоретичні знання, практичний досвід та юридичну експертизу.

Круглий стіл став не просто формальним заходом, а важливим етапом реалізації проєкту, який матиме тривалий позитивний вплив на досягнення його цілей, визначених у грантовій угоді.

1. Зміцнення міжнародного партнерства

Участь представників NIVA, APRONA, американського та турецького університетів створила передумови для поглиблення науково-технічної співпраці. Українські фахівці отримали доступ до актуальних методик моніторингу, моделювання зон, вразливих до забруднення нітратами (ЗВН) та кращих сільськогосподарських практик, що безпосередньо сприятиме адаптації європейського досвіду до українських реалій — саме це є одним із ключових завдань проєкту.

2. Активізація освітньої складової

Матеріали виступів, презентації та дискусійні напрацювання стануть основою для оновлення змісту освітніх курсів, запланованих у межах проєкту (семінар «Впровадження Директиви ЄС про нітрати в українській циркулярній економіці», інтенсивний курс для студентів, вебінар для школярів). Залучення міжнародних експертів як спікерів підвищує якість навчальних матеріалів та мотивує студентів до активної участі у дослідницькій діяльності.

3. Розширення комунікаційного охоплення

Участь громадських організацій та місцевої влади підтверджує, що проєкт виходить за межі академічного середовища, досягаючи кінцевих бенефіціарів - мешканців сільських громад. Це відповідає стратегії поширення результатів, яка передбачає проведення відкритих зустрічей, публікації в соціальних мережах та залучення ЗМІ. Висвітлення заходу на вебсайті проєкту та в медіа сприятиме формуванню позитивного іміджу Нітратної директиви як інструменту захисту здоров'я, а не бюрократичного обмеження.

4. Стимулювання наукової активності

Круглий стіл став майданчиком для обговорення майбутніх наукових публікацій та участі у профільних конференціях (ECLAS 2025, ICELS, Aqua Ukraine, Water Forum тощо), що передбачено планом роботи проєкту. Спільні дослідження з міжнародними партнерами підвищать науковий рівень публікацій та їхню видимість у світових базах даних.

5. Підготовка повоєнної відбудови України та євроінтеграції

Обговорення на круглому столі засвідчило, що інтеграція Нітратної директиви в систему планування повоєнного відновлення України є не лише технічно-правовим, а перш за все гуманітарним завданням. Забезпечення доступу до чистої води, збереження родючості ґрунтів та впровадження циркулярних моделей агровиробництва - це основа сталого розвитку країни в майбутньому.

Висновок

Міжнародний круглий стіл, організований НУБіП у межах проєкту EU_NITRA_UKR, став яскравим прикладом ефективної консолідації зусиль державних інституцій, громадського сектору, освітян та міжнародних партнерів навколо критично важливої проблеми - захисту водних ресурсів від нітратного забруднення.

Учасники заходу не лише обговорили виклики, пов’язані з імплементацією Нітратної директиви, але й окреслили конкретні кроки для їх подолання. Зміцнення міжнародної співпраці, оновлення освітніх програм, активізація комунікацій з громадами та стимулювання наукових досліджень - усе це наближає Україну до європейських екологічних стандартів і створює фундамент для здорового та безпечного майбутнього. Основний наголос зроблено на тому, що студенти повинні стати рушійною силою євроінтеграції в області агровиробництва та його екологізації.

Крім позитивних зрушень, учасники столу порушили ряд непростих моментів у процесі імплементації, від особливостей правового забезпечення до організації та фінансування мережі екологічного контролю та моніторингу.

Проєкт EU_NITRA_UKR, започаткований за підтримки Європейського Союзу, продовжує відігравати ключову роль у формуванні екологічно свідомого покоління українців, здатних реалізовувати принципи циркулярної економіки навіть у найскладніших умовах повоєнного відновлення.

Круглий стіл отримав своє подовження у пошуку спільних рішень з розробниками Методики визначання ЗВН та правових аспектів імплементації з врахуванням негативного досвіду Польщі.

Ключові цифри:

       70 учасників (5 - іноземних, 65 - українських)

       понад 25 установ

       5 країн-учасниць (Україна, Норвегія, Франція, США, Туреччина)

       5 тематичних блоків (правовий, моніторинговий, агрономічний, соціально-освітній, економічний)

       понад 20 спікерів